З початку війни студенти-вихованці Центру культури й дозвілля Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича завдяки благодійним концертам, аукціонам, ярмаркам та зустрічам зібрали 488 тисяч гривень.
Про це повідомляє кореспондентка molbuk.ua
– У центрі діють чотири творчі напрями: вокальна студія “Роси”, танцювальний ансамбль “Стожари”, оркестр “Барви Карпат” та театральна студія “Маска”, – зазначає керівник Центру культури і дозвілля ЧНУ Дмитро Павлюк.
– З нами також виступає народна аматорська хорова капела “Дзвін”, в якій беруть участь викладачі та співробітники університету. Окрім цього, є студенти, які монтують відео, створюють афіші. Тут кожен займається тим, що йому подобається, – розповідає керівник.
– До війни нашим завданням була організація заходів на факультетах, раз на місяць робили благодійний концерт, збирали кошти на різні потреби: лікування діток, потреби дитячих будинків. З 24 лютого вся наша благодійність спрямовується на допомогу ЗСУ. З першого ж тижня ми думали, як допомогти армії. Вже на початку березня відкрили збір коштів на потреби ЗСУ. Наша вихованка Софія Куделько створювала патріотичні аватарки для соцмереж, завдяки яким змогла зібрати 14 тисяч гривень. Також у перші дні отримали донати на 50 тисяч, – каже Дмитро.
Перший концерт студентів відбувся 23 березня біля гуртожитків. Центр організував благодійний квартирник із патріотичними піснями.
– Зараз у нас є студенти з Миколаєва, Херсона, Криму, Донецької, Луганської областей та з центральної України. Вони активно долучаються до організації наших заходів, а ми чим можемо, тим їх і підтримуємо. Також долучалися до великих зборів, наприклад, збирали на дрон для бригади одного з випускників ЧНУ, Героя України Василя Боєчка. Був спільний збір “Дрон на Херсон”, який проводили з музикантом Олексієм Маркесом, – розповідає керівник центру.
Учасниця вокальної студії “Роси” Анастасія Танасієвич:
“Найчастіше я співаю на благодійних заходах, беру участь у концертах для військових, що у госпіталі. Надихає, коли робиш корисну справу та допомагаєш військовим. Коли тобі солдат каже: “Ми воюємо, щоб ви мали змогу жити, займатися улюбленою справою”, то розумієш, що мусиш робити все, аби їм допомогти”.
185