Чому страйкує «Могилянка»?

Уже п’ята за останні два роки спроба обрати нового президента Києво-Могилянської академії (НаУКМА) завершилася гучним скандалом, наслідки якого можуть бути непередбачуваними. Обраного на виборах 27 січня екс-ректора університету, а тепер голову НАЗЯВО Сергія Квіта відмовилися визнавати у Міністерстві освіти і науки України та підписувати з ним контракт.

Частина громадськості та освітян виступили на підтримку Квіта з вимогою до скандального міністра освіти Сергія Шкарлета визнати вибори в університеті та підписати контракт з переможцем. Натомість в МОН заявили про те, що вибори пройшли з порушеннями, а отже, визнавати їх не можна. Міносвіти навіть оголосило про проведення чергового (шостого) конкурсу на посаду президента університету. Однак, після наради урядовців ввечері четверга, 3 лютого, вирішило скасувати свій наказ.

Попри це студентська спільнота вирішила не відмовлятися від уже проголошеного страйку проти свавілля МОНу. Головною анонсованого під стінами Кабміну мітингу – відставка Сергія Шкарлета.

ZAXID.NET спробував розібратися у подробицях скандалу, який набирає обертів та зрозуміти, чому ось уже другий рік точаться баталії навколо призначення президента провідного ВНЗ України.

***

Передісторія

Епопея з призначенням президента НаУКМА триває з лютого 2020 року. Саме тоді МОН посилаючись на тлумачення положень закону «Про вищу освіту» відмовилось підписувати контракт з переобраним на цю посаду Андрієм Мелешевичем, який перебував на посаді у 2014 – 2019 рр. Тоді таке рішення було обґрунтоване тим, що за підсумками голосування жоден з кандидатів не набрав понад 50% голосів від загальної кількості виборців, що надало би право МОН призначити президента НаУКМА.

Наступні вибори було призначено на 11 листопада 2020 року. Сам Андрій Мелешевич помер у квітні 2021 року у віці 58 років. Обов’язки президента були покладені на декана факультету економічних наук Олександру Гуменну. Однак і цього разу жоден з кандидатів, які брали участь у виборах, не набрав понад 50% голосів від загальної кількості виборців.

Олександра Гуменна (фото Апостроф)

Третій за рахунком конкурс на зайняття посади президента НаУКМА, що проходив у квітні 2021 року, закінчився нічим: у другому турі за Олександру Гуменну проголосувало 46% виборців, а за декана юридичного факультету Дениса Азарова – 40,7%.

Не зуміли обрати ректора і на четвертих виборах в НаУКМА. Цього разу у другому турі з Олександрою Гуменною змагався колишній міністр освіти і науки України, екс-ректор НаУКМА в 2007-2014 рр. та чинний голова НАЗЯВО Сергій Квіт. Цікаво, що саме Квіт раніше підписав висновок НАЗЯВО про наявність плагіату в наукових роботах тоді ще в. о. міністра освіти і науки Сергія Шкарлета. У подальшому це назвуть однією із причин «зведення особистих рахунків» міністра з переможцем виборів у НаУКМА. А поки, на виборах до перемоги найближче була саме Гуменна з 228 голосами (48,8%). Натомість Квіт отримав 214 голосів (45,8%). Не підтримали жодного кандидата 23 виборці. Зіпсовано було два бюлетені. Не взяв участь у голосуванні 121 виборець. Знову було оголошено конкурс, а самі вибори заплановано на січень 2022 року.

Вибори-2022

«Вибори вважаються такими, що відбулися, якщо участь у них взяли більше 50 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах, кожен з яких має один голос і голосує особисто. З особою (кандидатурою), яка набрала більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, Міністерство освіти і науки України укладає контракт строком на п’ять років не пізніше одного місяця з дня її обрання», – йдеться у Статуті НаУКМА.

Квіт і Гуменна вирішили позмагатися за крісло ректора і в 2022 році. У першому турі, який відбувся 20 січня, взяло участь 457 осіб із 593, які мають право голосу. Тобто голосувало 77,1% виборців. Сергій Квіт отримав 232 голоси (39,12% від усіх тих, які мали право голосу), Олександра Гуменна – 201 (33,89% голосів тих, які могли голосувати). Проти всіх проголосувало 22 особи і ще 2 бюлетені були зіпсовані. Таким чином, мав відбутися другий тур, який призначили на 27 січня.

Другий тур виборів президента Києво-Могилянської академії відбувся 27 січня. Голосування на дільницях розпочалося о 9:00 і мало тривати до 15:00. Однак орієнтовно о 13:30 група невідомих людей «спортивної статури» викрали одну скриньку з бюлетенями та влили в іншу зелену рідину.

Пізніше в ЗМІ з’явилося відповідне відео. На ньому можна побачити, як шестеро чоловіків без жодних перешкод увійшли до приміщення голосування, один з них узяв скриньку та пішов із нею до виходу. Оскільки відео без звуку, не зрозуміло, про що розмовляли чоловіки і чи хтось робив їм а зауваження. До невідомих не підходили ані спостерігачі, ані члени комісії. Чоловіки вас спокійно та навіть не поспіхом покинули приміщення дільниці.

Викрадену скриньку близько 14:15 знайшли на вулиці викликані на місце події поліцейські. Водночас саме голосування продовжувалося, оскільки комісія використала третю, запасну скриньку.

Про інцидент, який стався в день виборів, повідомила у правовому висновку щодо виборів група експертів. Оскільки пломби зі скриньок не були зірвані, а кількість виданих бюлетенів збіглася з кількістю вкинутих було вирішено, що вибори таки відбулися. Експерти проаналізувавши ситуацію дійшли висновку, що цей інцидент не вплинув на реальний результат виборів. Згодом цей висновок підтримало студентське самоврядування університету.

Цікаво, що у протоколі виборчої комісції зазначено, що один бюлетень було визнано недійсним, натомість не було наведено жодної інформації про викрадення скриньки з бюлетенями та її відсутність у приміщенні для голосування протягом певного часу. У зв’язку з цим інформацію про викрадення скриньки з бюлетенями вніс до протоколу спостерігач МОН.

Запис представника МОН в протоколі №7 засідання виборчої комісії про викрадення скриньки для голосування

За результатами голосування, Сергій Квіт отримав більше половини голосів – 235 (52,8%), а за Олександру Гуменну проголосувала 191 делегат (42,92%).

На виборах голосували понад 75% студентів, співробітників і викладачів Києво-Могилянської академії. Загалом 445 виборців із 593. У голосування не взяли участь 148 людей, ще 18 людей (4,04%) проголосували «проти всіх». Один виборець зіпсував бюлетень.

Реакція

Повідомлення про перемогу Сергій Квіта було здебільшого схвально прийняте науково-педагогічною спільнотою, а також симпатиками університету. Сам Сергій Квіт подякував за підтримку.

«Дякую всім могилянцям і друзям Києво-Могилянської академії за участь і підтримку! Вітаю всіх із завершенням виборчого марафону на посаду президента НаУКМА», – написав він.

Сергій Квіт (фото Могилянська школа журналістики)

Однак з огляду на зникнення скриньки з бюлетенями, МОН заявило про те, що під час виборів відбулось порушення виборчого процесу, а сам процес був непрозорим і недемократичним. Відтак освітнє відомство виступило із заявою, що має законні підстави не визнавати вибори НаУКМА такими, що відбулися.

Міністр освіти Сергій Шкарлет у коментарі «Укрінформу« заявив, що «визнати вибори, які відбувалися не у відповідності з процедурою, міністерство не може».

«…виборча скринька залишала виборчу дільницю майже на годину. Потім дуже дивно, коли хтось знайшов цю скриньку чи на сусідній вулиці, чи на будівельному майданчику. Скринька була розбита, чи ту вони повернули чи іншу, багато питань можна задавати», – заявив він.

Крім того, Міносвіти повідомило, що отримало від суперниці Квіта Олександри Гуменної заяву про порушення законодавства під час виборів, яке «в цілому унеможливлює об’єктивне встановлення результатів голосування». Зауважимо, що згодом Гуменна повідомила, що хоче відкликати свою заяву.

«…Для збереження Могилянки, її безпеки і розблокування шляху для її подальшого руху, маю намір написати лист з відкликанням мої заяви з МОН. Втім розраховую на прозоре розслідування цієї справи», – заявила вона.

Тоді Гуменна наголосила, що навіть якщо МОН оголосить повторні вибори), то вона в них участі не братиме.

Сам переможець виборів Сергій Квіт назвав заяву Шкарлета такою, що має «публіцистичний характер» і вказує на намір міністра не підписувати із ним контракт як із переможцем виборів. Він не виключив можливості суду з МОН у випадку непідписання з ним контракту.

«В нас є оргкомітет виборів, виборча комісія Києво-Могилянської академії, в нас всі наші організації – ми їх називаємо внутрішні стейкхолдери – також найближчі зовнішні стейкхолдери, це і виборча комісія, наприклад, і профспілка, і Вчена рада, і наглядова рада, всі студентські організації – всі визнали результати виборів. Результати виборів визнали кандидати, тобто я і Оксана Віталіївна Гуменна. Визнали всі, тобто нема таких, хто не визнав би. Тому в міністерства немає такого права – не визнавати», – сказав Квіт.

Перевибори і страйк

28 січня МОН призначило декана юридичного факультету Дениса Азарова виконувачем обов’язків президента НаУКМА. У відомстві зазначили, що «рішення про результати виборів має буде законним та обґрунтованим». З огляду на повідомлення про підготовку страйку в університеті МОН 31 січня поінформувало про СБУ про можливі акції протесту. Зрештою, 2 лютого на офіційному сайті МОН з’явилося оголошення про конкурс на заміщення вакантної посади.

«За результатами засідання експертно-кадрової комісії МОН встановлено порушення законодавства України та Статуту університету в процесі проведення виборів НаУКМА та рекомендовано оголосити конкурс на зайняття посади президента Національного університету «Києво-Могилянська академія»«, – йшлося у ньому.

Такий крок збурив громадськість. На сайті Києво-Могилянської академії опублікували відкрите звернення спільноти університету, у якому оргкомітет, Вчена рада, студентські організації, Наглядова рада й партнери академії засвідчили, що визнають результати виборів і що вони відбулися чесно та прозоро.

Натомість через невизнання МОН результатів голосування студенти університету оголосили безстроковий страйк.

«Ми не перериваємо навчальний процес, але під час проведення протестних акцій студенти мають право не відвідувати заняття. Ми закликаємо адміністрацію НаУКМА забезпечити право студентів на протест!» – йшлося в спільній заяві органів студентського самоврядування НаУКМА від 2 лютого 2022 року.

Зазначається, що студенти також створили страйковий комітет з організації акцій протесту проти рішення МОН. До нього долучилися представники органів студентського самоврядування: Студентської колегії та Конференції студентів, керівники студентських організацій, представники викладачів та працівників університету.

Як відреагувала громадськість?

Відмова МОН затвердити нового президента Києво-Могилянської академії викликала реакцію чималої кількості публічних діячів та організацій. У соцмережах навіть зявився хештег #savemohylyanka, спрямований обєднати прихильників результатів виборів в університеті.

Зокрема, екс-заступник міністра освіти Єгор Стадний наголошував, що у МОН немає повноважень не визнавати результати виборів.

«І в цій ситуації Міносвіти зобов’язане (хоче, не хоче… просто Закон прямо вимагає, немає іншого варіанту) підписати договір (призначити ректором) з переможцем виборів, якого визначено у протоколі виборчої комісії про результати виборів, який оргкомітет направив до Міносвіти», – писав Стадний у Facebook.

Наглядова рада НаУКМА засудила рішення Міносвіти про оголошення повторного конкурсу на посаду президента вишу.

«Зараз руками міністра-плагіатора намагаються хакнути Могилянку. Рейдернути її так само, як це робили з Держкіно, УКФ, Довженко-Центром, телеканалом Рада, як пробували зробити з Мистецьким Арсеналом, як далі пробують з Суспільним», – коментувала ситуацію журналістка Мирослава Барчук.

Своєю чергою голова Верховної Ради Руслан Стефанчук надіслав звернення до Міносвіти, МВС та Генпрокуратури щодо ситуації довкола виборів очільника НаУКМА.

Народна депутатка Наталія Піпа наголосила, що у міністерства немає права втручатися в університетське самоврядування, та вимагає відправити Сергія Шкарлета у відставку.

Коментарі щодо захисту результатів виборів зробили Арсеній Яценюк, екс-міністр соцполітики Павло Розенко, депутат Володимир В’ятрович, екс-міністр Володимир Омелян, екс-нардеп Юрій Левченко, низка освітніх та громадських установ і організацій.

Перемога?

Пізно ввечері 3 лютого стало відомо, що на нараді під головуванням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, у якій також взяли участь голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, народні депутати та представники спільноти НаУКМА було вирішено, що МОН скасує наказ про перевибори президента Києво-Могилянської академії.

«Процес та результати волевиявлення спільноти НаУКМА під час останнього туру виборів президента закладу будуть у подальшому опрацьовані робочою групою на чолі з почесним президентом НаУКМА В’ячеславом Брюховецьким. Прийнято рішення про невтручання Уряду, зокрема в особі МОН, у вказану процедуру. А запропоновані робочою групою варіанти вирішення ситуації від імені спільноти Національного університету «Києво-Могилянська академія» будуть вважатися такими, що виходять з повноважень та університетської автономії закладу, і будуть теж реалізовані», – заявив за підсумками наради міністр освіти й науки Сергій Шкарлет.

Такий крок позитивно оцінила громадськість та низка політиків. Однак акцію протесту під стінами кабміну вирішили не скасовувати. Більше того, через спробу втручання в самоврядування університетів студенти вимагають відставки міністра Сергія Шкарлета.

«Акція Міністр тимчасовий, Могилянка – вічна! все одно відбудеться. Вимога №1 незмінна: Відставка міністра освіти Сергія Шкарлета», – написав випускник НаУКМА Владислав Грезєв.

Зранку у п’ятницю під стінами Кабміну розпочався пікет під назвою «Міністр тимчасовий, Могилянка – вічна!». У мітингу також беруть участь студенти з інших університетів. Зокрема, як повідомляє LB.ua, до акції долучилися студенти Київського політехнічного інституту.

Основними вимогами протестувальників є: відставка міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, підписання контракту з обраним президентом університету Сергієм Квітом та автономія українських університетів.