Дефіцит кадрів убиває український бізнес: як компанії намагаються врятуватися

Роботодавці в Україні зіткнулися з кадровим дефіцитом. Головною причиною ситуації, що склалася, стала повномасштабна війна Російської Федерації проти України, а також низка проблем, які з цього випливають.

Великі компанії незалежно від сфери діяльності визнали, що поки що не зіткнулися з серйозними кадровими проблемами, але готуються до них. Це випливає з аналізу рекрутингово-аналітичної компанії Talando Ukraine та її дослідження кадрової кризи українського бізнесу в 2022-2024 рр.

Група “Агропросперіс”

За роки повномасштабної війни компанія збільшила свій штат на 400 осіб – до війни у них було 3200 співробітників, а тепер 3600. При цьому в компанії назвали головну проблему – складність заміни висококваліфікованого фахівця в разі його мобілізації.

В “Агропросперіс” підтримують ідею економічного бронювання, яке дасть їм змогу зберегти необхідну кількість співробітників. При цьому в компанії позитивно ставляться до ідеї набору жінок на вільні вакансії, зокрема, трактористами. Тут виникає інша проблема – у зв’язку з особливостями бізнесу співробітник на цій позиції повинен вміти працювати з різною технікою, а на навчання необхідно близько двох років.

JYSK Ukraine

У компанії пов’язують кадрові проблеми з міграцією, викликаною бойовими діями. На початку повномасштабної війни багато співробітників виїхали за кордон, але зараз у компанії не відчувають критичного дефіциту. Що стосується бронювання співробітників, то в JYSK Ukraine хоч і вважають, що нинішня система бронювання задовільна, але компанії мало відведеного відсотка, щоб забронювати всіх необхідних фахівців, тому вони підтримують ідею економічного бронювання.

Якщо великий бізнес відносно легко справляється з викликами, які принесла війна, зокрема з кадровим дефіцитом, то зовсім інша ситуація в менших компаніях. Дрібний бізнес не може конкурувати з великим за рівнем зарплат, а чисельність співробітників у разі мобілізації падає до критично низького рівня, що призводить до закриття бізнесу. При цьому забронювати співробітників фактично неможливо, а економічне бронювання, якщо розглядати нинішні пропозиції, занадто дорого обійдеться.

Сергіївський продукт

Компанія налічує лише 30 осіб. При цьому важливу частину працівників складають водії – чоловіки, які знають місцевість і можуть носити ящики з хлібобулочними виробами, що важать по 15-20 кг. У цьому разі мобілізація просто паралізує роботу пекарні, що призведе до різкого скорочення виробництва, збитків і звільнень співробітників, які залишилися. Заміна водіїв-чоловіків жінками для компанії недоцільна через досить складні умови праці. Водночас у компанії звернули увагу на вкрай складні та непрозорі умови бронювання для ФОПів.

Швейне виробництво Богдана Шпака

Варто зазначити, що повномасштабна війна створила кадрові проблеми навіть для тих компаній, де майже весь персонал жінки. Яскравим прикладом є швейне виробництво Богдана Шпака, де промислові площі дають змогу набрати 50 осіб, але наразі працюють лише 20. Через брак кадрів компанії довелося відмовитися від низки проєктів, а значить і від прибутку, який вони могли принести.

У легкій промисловості й раніше були проблеми з кадрами, але війна погіршила цю ситуацію. Багато жінок виїхали за кордон, рятуючи свої життя і життя своїх дітей. Наразі половина співробітниць підприємства – це ВПО з Харківської та Донецької областей, а середній вік – понад 45 років.

Війна посилила старі проблеми і принесла нові фактично в усі сфери діяльності. Великий бізнес простіше реагує на кадрові виклики, пропонуючи вищі зарплати і навчання для нових співробітників, хоча технологічний процес і умови праці не завжди дають змогу набирати на вакантні місця жінок, пенсіонерів або учасників бойових дій. Дрібнішим компаніям складніше справлятися з кадровим дефіцитом, а деяким навіть доводиться закриватися. Але навіть у таких умовах роботодавці неохоче розглядають можливість набирати на вакантні позиції іноземців, хоча й допускають таку можливість.

Довідка

Опитування проводилося шляхом спілкування на онлайн-зустрічі через месенджери Google Meet і Zoom, а також у письмовому форматі шляхом анкетування в Google Form/Google Docs.

Загалом у дослідженні взяли участь 14 компаній. Для забезпечення різноманітності та збалансованості дослідження обрали компанії, що працюють в Україні, з різних галузей економіки та регіонів, різного масштабу.

Період проведення дослідження – з червня по липень 2024 року.

Мета дослідження: проаналізувати загострення у 2022-2024 роках кризи на ринку праці України та поточні кадрові проблеми українського бізнесу, виявити та систематизувати чинники, що призвели до цього.

421