Реформа МСЕК: як встановлюють групу інвалідності військовослужбовцям

З 1 січня 2025 року в Україні запроваджено оцінювання повсякденного функціонування особи, що замінює попередню систему медико-соціальної експертизи. Це частина комплексної реформи, спрямованої на забезпечення прозорості, відсутності бюрократичних перешкод.

Новий підхід дозволяє оцінювати не лише факт втрати працездатності, а й реальні потреби людини для її подальшої медичної, соціальної та професійної реабілітації. Про це пояснює Міністерство здоров’я України, пише NV.

Що таке МСЕК і як це працює

МСЕК (Медико-соціальна експертна комісія) — комісія, яка визначає ступінь втрати працездатності, потребу в реабілітації, подальшому забезпеченні військовослужбовців. Після встановлення групи інвалідності військовослужбовець отримує пільги та права на різні форми соціального захисту, включаючи доступ до спеціалізованого транспорту або додаткової медичної допомоги.

Хто може направити людину на оцінювання

Електронне направлення формує:

Голова військово-лікарської комісії (ВЛК), медичної (військово-лікарської) чи лікарсько-експертної комісії за результатами проходження експертизи;
Лікуючий лікар закладу охорони здоров’я комунальної або державної форми власності або військово-медичного закладу охорони здоров’я, якщо у пацієнта спостерігаються стійкі порушення здоров’я, які відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Підстави для встановлення інвалідності

Інвалідність встановлюється експертною командою на підставі аналізу медичних документів та оцінювання функціонального стану людини. Причина інвалідності фіксується відповідно до наданих пацієнтом документів.

Під час оцінювання залежно від документів, що надані встановлюється одна з причин інвалідності:

1. Загальне захворювання — стани, що значно обмежують повсякденне функціонування людини.

2. Інвалідність з дитинства — вроджені або набуті у дитячому віці захворювання, що спричинили стійке порушення здоров’я.

3. Нещасний випадок на виробництві – трудове каліцтво або інше ушкодження здоров’я, отримане під час виконання професійних обов’язків.

4. Професійне захворювання — захворювання, що виникло внаслідок впливу шкідливих факторів на робочому місці.

5. Поранення, травми, контузії, каліцтва або захворювання, отримані внаслідок:

захисту Батьківщини, виконання обов’язків військової служби;
участь в антитерористичній операції або заходів проти військової агресії російської федерації проти України;
виконання робіт, пов’язаних з розмінуванням боєприпасів;
участі у бойових діях та перебуванням на території інших держав;
виконання службових обов’язків, ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;
виконання обов’язків військової служби або службових обов’язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;
добровільного забезпечення проведення антитерористичної операції або заходів проти військової агресії Російської Федерації проти України;
виконання службових обов’язків, пов’язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції;
проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, поліції, СБУ, інших військових формуваннях.
6. Захворювання, пов’язані з впливом радіації:

внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
отримані під час ліквідації наслідків аварії.

7. Поранення чи інші ушкодження здоров’я, спричинені вибухонебезпечними предметами.

8. Захворювання або ушкодження здоров’я, пов’язані з позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

У разі коли документом, що підтверджує причину інвалідності, є рішення (постанова) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) або лікарсько-експертної комісії про встановлення причинно-наслідкового зв’язку, під час фіксації експертною командою причини інвалідності також зазначається формулювання з такого рішення (постанови).

Ступінь відхилення від нормальної функціональності розподіляється таким чином:

Помірний (1 ступінь) — помітні труднощі в навчанні, роботі, спілкуванні, пересуванні, самообслуговуванні.
Виражений (2 ступінь) — істотні обмеження більшості активностей, необхідність регулярної допомоги.
Значний (3 ступінь) — серйозні порушення функцій, постійна потреба в сторонній допомозі.
Групи інвалідності

I група — значний ступінь обмежень (3 ступінь), що може потребувати постійного догляду.

II група — виражений ступінь обмежень (2 ступінь).

III група — помірний ступінь обмежень (1 ступінь).

Як довго діє статус інвалідності

Безстроково — при анатомічних дефектах, необоротних порушеннях або після 5 років інвалідності I групи.

На 1−5 років — залежно від тяжкості захворювання та прогнозів.