У Харкові на базі правового клубу PRAVOKATOR відбулась презентація ініціативи «Сімейні радники».
Запровадження інституту сімейних радників є імплементацією міжнародного досвіду щодо якісного надання правової допомоги в сімейних питаннях.
«Сімейні радники» – спільний проекту Міністерства юстиції України, системи Безоплатної правової допомоги та громадськості.
Першими сімейними радниками у Харкові стали Людмила Леготіна та Ольга Олефір.
Сімейні радники – це активні українці, лідери суспільної думки у власній громаді, більшість з яких самі постали перед проблемами домашнього насильства і вже давно допомагають іншим людям боротися за свої права. Вони спільно з юристами системи безоплатної правової допомоги, фахівцями державної виконавчої служби, психологами, співробітниками Національної поліції та інших органів влади допомагатимуть громадянам отримувати інформацію з питань сімейного права та захищати їхні права.
Фактично сімейні радники працюють як волонтери та забезпечують комунікацію між постраждалими та відповідними співробітниками Мін’юсту та інших органів державної влади. Вони виступають лише допоміжною ланкою. Консультації та захист надають громадянам юристи й адвокати системи безоплатної правової допомоги.
Всі сімейні радники проходять відповідне навчання, аби бути здатними надавати оперативну та якісну роз’яснювальну роботу в громаді, після чого необхідна правова допомога громадянам надається вже юристами системи БПД.
Поява сімейних радників на Харківщині надасть можливість збільшити обізнаність громадян щодо виплати аліментів, протидії домашньому насильству, а також надасть алгоритм дій у разі, якщо трапиться подібна ситуація. Питання виконання батьками обов’язку щодо утримання своїх дітей не втрачає актуальності, бо проблема забезпечення належної виплати аліментів сьогодні торкається багатьох сімей.
Одне із головних завдань – змінити застарілий стереотип, що звернення за допомогою до органів державної влади не матиме жодного результату, що там не отримати потрібної допомоги.
Особливість сімейних радників полягає в тому, що вони не є представниками органів влади, вони не надають юридичні послуги, а покращують комунікацію між всіма органами влади, задіяними в процесі надання захисту, з тими людьми, хто потребує допомоги. Також сімейні радники об’єднують зусилля суспільства навколо актуальних проблем громад.