І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

 

Боротьба з тінню: понад 23 тисячі найманих робітників працевлаштовано у вересні

Працювати на власника без відпуски, без лікарняних, без соціального захисту. Отримувати «конверти» сьогодні, а завтра залишитися на вулиці. Але вибір є завжди.

Податкова служба регіону не припиняє проводити роз’яснювальну роботу щодо необхідності офіційного працевлаштування з громадянами.  Разом з ГУ Держпраці, органами Пенсійного фонду та Нацполіцією у відомих в Харкові торгівельно-розважальних  центрах та майданчиках,  магазинах, підприємствах проходять роз’яснювальні акції, під час яких, держслужбовці намагаються достукатися до свідомості населення.

В результаті проведеної роз’яснювальної компанії, протягом тільки вересня,  7 477 роботодавців подали повідомлення про прийняття на роботу 23 376 найманих працівника.

Поряд з профілактичною роботою проводиться і серйозна аналітична діяльність. Податківці встановили суб’єктів господарювання, по яких в порівнянні з початком року відбулось значне скорочення чисельності найманих працівників та є ризики щодо використання найманої праці без офіційного оформлення трудових відносин.

Виявилось, що найбільш проблемними галузями є будівництво, торгівля, охоронні послуги, виробництво одягу та взуття, готельно-ресторанний бізнес.

За результатами проведеної аналітичної роботи сформовано перелік підприємств та спільно з Головним управління Держпраці організовано спільні контрольно-перевірочні заходи.

Протягом 9 місяців 2019 року проведено 458 заходів контролю, за результатами яких по 1990 працівниках подано повідомлення про прийняття на роботу під час проведення контрольного заходу.

Увага! Рахунки за стандартом IBAN для сплати платниками податків і зборів вступають в дію з 01 жовтня

Як раніше повідомлялось, рахунки для зарахування податків, зборів та інших доходів до державного та місцевих бюджетів відповідно до стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) вступають в дію з 01.10.2019.

При цьому, з 01.10.2019 до 31.10.2019 діє перехідний період, а починаючи з 01.11.2019 – нові рахунки діють у постійному режимі.

Реквізити нових бюджетних рахунків для сплати податків і зборів до державного та місцевих бюджетів (відповідно до стандарту IBAN), які почнуть діяти з 01.10.2019 року, можна знайти за посиланням: https://kh.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Місцеві бюджети Харківщини поповнилися мільярдами податків і зборів

Головне управління ДПС у Харківській області звітує:  за дев’ять місяців 2019 року місцеві бюджети отримали 12,4 млрд.гривень. Перевищення у зрівнянні з минулим роком склало 2,0 млрд.гривень.

Зокрема у вересені платники податків нашого регіону сплатили  1,3 млрд. грн, що на 166,3 млн. грн, або на 15,1 відс. більше ніж за вересень 2018 року.

В податковій службі області підкреслюють, забезпечення рівномірного надходження платежів є дуже важливою задачею. Адже наповнені місцеві бюджети – це економічна та соціальна стабільність в регіоні.

Надходження ПДФО до місцевих бюджетів Харківщини збільшились на 1,2 мільярди гривень

З початку року до місцевих бюджетів Харківської області надійшло 7,3 млрд.грн. податку на доходи фізичних осіб. У податковій службі регіону відзначили, що надходження у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року зросли на 1,2 млрд. гривень.

Надходження цього податку є показовим для розвитку міст, селищ та регіону  в цілому. Адже в структурі надходжень він займає позицію лідера – майже 60 відсотків від загальної суми інших податків і зборів. Сплачується цей податок із розрахунку 18 % від заробітної плати.

Тому в Головному управлінні податкової служби Харківської області закликають роботодавців регіону дотримуватися усіх вимог трудового законодавства – офіційно оформлювати співробітників, своєчасно виплачувати заробітну плату, дотримуватися її рівня не нижче законодавчо встановленого, не допускали виплату заробітної плати у “конвертах”.

Слід зауважити, що ПДФО стосується кожного члена суспільства, тому громадяни  повинні розуміти важливість легалізації доходів.

 

ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ РОБОТОДАВЦІ НЕСУТЬ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Лозівське управління нагадує, що посадові особи підприємств, установ та організацій, які порушують норми законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Так, юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
– недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
– недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
– вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, – у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Норми визначені ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІ із змінами та доповненнями.

ІІ. Інформація для бухгалтерів

 

Отримали подарунок: які ставки ПДФО сплачувати?

За нульовою ставкою ПДФО оподатковуються об’єкти дарування, що отримуються від членів сім’ї  першого та другого ступенів споріднення (пп. «а» пп. 174.2.1 ст. 174 ПКУ).

Отже, фізичні особи — резиденти, які отримують подарунок від фізичної особи — резидента — не члена сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують ПДФО за ставкою 5 % від вартості подарунка.

Слід зазначити, що будь-який подарунок, отриманий від фізичної особи-нерезидента, оподатковується за ставкою 18%.

Як подати форму № 1ДФ за відокремлений підрозділ?

Якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі — Податковий розрахунок за формою 1 ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі — Порядок), затверджені наказом Мінфіну України від 13.01.2015 № 4.

Враховуючи викладене, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, то Податковий розрахунок за формою 1 ДФ у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу у порядку, встановленому п. 49.3 ст. 49 ПКУ.

Тобто юридична особа, яка подає Податковий розрахунок за формою 1ДФ на паперових носіях, надсилає копію розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням неуповноваженого відокремленого підрозділу поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Згідно з п. 2.6 розділу ІІ Порядку якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Податковий розрахунок за формою 1ДФ у вигляді окремої порції за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку. У звітності, яка подається за відокремлений підрозділ, зазначаються відомості щодо фізичних осіб (працюючих) цього підрозділу.

Другий примірник акцизної накладної не зареєстровано: які наслідки?

Норми п. 120-2.2 ПКУ стосовно застосування штрафних санкцій за порушення термінів та порядку реєстрації другого примірника акцизної накладної/другого примірника розрахунку коригування вперше починають застосовуватись із 1 жовтня 2019 року, тобто такі штрафні санкції можуть бути застосованими до акцизних накладних, розрахунків коригування до них, дата реєстрації яких в ЄРАН починається з 1 жовтня 2019 року.

Зазначена позиція викладена у листі ДФС від 21.08.2019 р. № 27120/7/99-99-15-03-03-17

Обов’язковий профілактичний огляд працівників: чи оподатковувати податком на доходи фізичних осіб?

Не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку – працівника витрати роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд такого працівника у разі дотримання зазначених вимог.
Зазначений дохід відображається податковим агентом – роботодавцем у податковому розрахунку за ф. N 1ДФ під ознакою доходу “143”.
Якщо за рахунок коштів юридичної особи (роботодавця) проводиться медичний огляд працівників, які не зазначені у Переліку №559, то вартість такого огляду включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівників і оподатковується податком на доходи фізичних осіб (18%) та військовим збором (1,5%) на загальних підставах.

Дохід у вигляді добровільного медичного страхування підлягає оподаткуванню

Сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі за договорами добровільного медичного страхування, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пп. 164.2.16 ПКУ).

Тобто така сума, сплачена роботодавцем страховій компанії на користь працівника, оподатковується податком на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків та військовим збором у розмірі 1,5 відсотка, як додаткове благо.

У формі № 1-ДФ дохід, отриманий працівником у вигляді добровільного медичного страхування, відображається за ознакою «124».

 

Підприємство безоплатно передає працівнику списаний автомобіль. Який порядок оподаткування?

Об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 – Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (для ставки податку 18% – коефіцієнт 1,21951).
Крім того, дохід, отриманий платником у вигляді додаткового блага, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.
При цьому для військового збору не передбачено застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідні ставки податку і збору.
Отже у разі якщо юридичною особою безоплатно передається працівнику майно, то його вартість, розрахована за звичайними цінами, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах за ставками 18% та 1,5%.
Зазначена норма передбачена пп. 163.1.1 ст. 163, пп. 164.2.17 “е”, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 ст. 168, пп. 1.2 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Порядок сплати підприємцями – платниками єдиного податку єдиного соціального внеску

Платниками ЄСВ є, зокрема, підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок).
Базою нарахування ЄСВ для підприємців – платників єдиного податку є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ.
При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2019 році – 918 грн. 06 коп).
Підприємці – платники єдиного податку сплачують ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
Підприємці – платники єдиного податку можуть сплачувати ЄСВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу.
При цьому суми ЄСВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
Отже, граничний термін сплати ЄСВ для підприємців – платників єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Зазначена норма передбачена п. 4 частини першої ст. 4, п. 3 частини першої ст. 7, абз. третій ч.8 ст. 9, ст 25 Закону №2464.

 

Спадщина у вигляді грошових заощаджень, поміщених до 02.01.1992 в установи Ощадного банку СРСР: чи є оподаткування?

Грошові заощадження, поміщені до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (п.п.«в» пп.174.2.1 ст.174 Податкового кодексу).
Отже, грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, погашення яких не відбулося, отримані у вигляді спадщини від фізичної особи – резидента, незалежно від ступеня спорідненості зі спадкодавцем, оподатковуються у спадкоємця за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Такі суми доходу у вигляді грошових заощаджень відображаються нотаріусами у Податковому розрахунку за формою 1ДФ за ознакою доходу «117».

Штрафи за порушення платником податку на прибуток податкового законодавства. Як формувати витрати?

Базою для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Для платників податку на прибуток, які розраховують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків (п. 140.5.11 ст. 140 ПКУ).
Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.265 ст. 14 ПКУ).
Отже, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірок органів ДПС, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.
При цьому на суму таких штрафних (фінансових) санкцій та пені різниця для збільшення фінансового результату до оподаткування не виникає.

Внесення змін до облікових даних підприємства у зв’язку зі зміною головного бухгалтера

Юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» (п. 9.3 розд. IX «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588).
Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника ПДВ (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання заяви за формою № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.
Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Отже, стосовно юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) інформація про головного бухгалтера оновлюється:
– на підставі заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку»,
– або реєстраційної заяви платника ПДВ, якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку.

Виплата заробітної плати за першу половину місяця (аванс): чи нараховувати єдиний соціальний внесок?

Єдиний соціальний внесок нараховується фізичним особам, що працюють на умовах трудового договору (контракту), на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» (п. 1 част. першої ст. 7 Закону № 2464).
Роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний соціальний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний соціальний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі) (абз. другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Отже, сума заробітної плати за першу половину місяця (аванс) є базою нарахування ЄСВ.

Платник податку на прибуток надає безповоротну фінансову допомогу: коли збільшувати фінансовий результат

Платник податку на прибуток, який враховує різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшує на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підр. 4 розд. XX ПКУ.
Вказане збільшення не стосується безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування (для таких операцій застосовуються норми п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ).
Згідно п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування (передачі) (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.13 ст.140), у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Отже, якщо отримувач безповоротної фінансової допомоги є платником податку на прибуток на загальних підставах або фізичною особою, то підприємство – надавач безповоротної фінансової допомоги коригування на різниці не здійснює.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
Якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги є юридична особа – платник єдиного податку, то підприємству – надавачу безповоротної фінансової допомоги необхідно збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму такої допомоги. Звертаємо увагу, що таке коригування здійснюють лише підприємства, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, перевищує 20 млн. грн.
Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.10 ст. 140 ПКУ.

 

Чи може комунальне підприємство застосовувати спрощену систему оподаткування?

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) – це суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн. грн. При цьому, не можуть бути платниками єдиного податку 3-ї групи суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%. Комунальне підприємство – це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, утворюється органом, який є представником власника — відповідної територіальної громади і виконує його функції та майно якого закріплюється за ним на праві господарського відання або на праві оперативного управління (ст. 63, ст.78 Господарського кодексу України). Отже, єдиним засновником (учасником) комунальних підприємств є територіальна громада в особі уповноважених органів. Тобто, їх частка у статутному фонді цих підприємств перевищує 25%. Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання. Отже, оскільки засновники комунальних підприємств не є суб’єктами господарювання і їх частка в цих підприємствах перевищує 25%, зазначені підприємства не можуть обрати третю групу платників єдиного податку. Зазначена норма передбачена п.п. 3 п. 291.4 ст. 291, п.п. 291.5.5 ст. 291 ПКУ.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

 

Перелік громадян – боржників по платі за землю

Перелік громадян – боржників по платі за землю

 

Перелік громадян – боржників по ЄСВ

Перелік громадян – боржників по  ЄСВ

Можливість «придбати» страховий стаж набуває популярності

Тема добровільної сплати єдиного соціального внеску набуває популярності. «Придбати» страховий стаж, якого бракує, можна на підставі договору про добровільну сплату. Якщо майбутній пенсіонер не працював певний час, не отримував доходи, з яких сплачувався єдиний внесок, то такий період у страховий стаж не зараховується.

Зауважимо, несплата єдиного внеску, не дає працездатним громадянам права на отримання житлової субсидії.

Допомогти у вирішенні таких ситуацій можливо за рахунок «придбання стажу» шляхом укладання Договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (за попередні періоди) або договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (на майбутній період), який можна укласти не менше ніж на рік.

Коло громадян, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, визначено статтею 10 Закону N 2464 , Порядок укладення договору про добровільну участь та необхідні документи визначено розділом V Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 20.01.2015 року №449.

Особам, які бажають добровільно сплачувати ЄСВ, необхідно звернутися до податкового органу за місцем проживання.

Для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування необхідно надати такі документи:

– заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соцстрахування або одноразову сплату в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (форму заяви наведено в додатку 3 до Інструкції №449);

– копію трудової книжки (за наявності);

– виписку із системи персоніфікованого обліку (ОК-5);

– копію документу, який засвідчує особу.

Члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві.

З особою, яка подала Заяву, після перевірки викладених у ній відомостей,  у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір за обраним видом.

Сума сплати за договором (сума ЄСВ) визначається такими особами самостійно та розраховується виходячи з мінімальної заробітної плати, діючої на день укладання договору. При цьому сума сплати визначена для договорів «на майбутній період» не може бути менше мінімального ЄСВ на місяць (на сьогодні 918,06 грн), а для договорів «одноразової» сплати – не менше мінімального ЄСВ на місяць помноженого на коефіцієнт 2 (на сьогодні 1 836,12 грн).

Звертаємо увагу, що одноразова сплата єдиного внеску здійснюється однією сумою  за весь період, за який «купується» стаж, протягом 10 календарних днів з моменту підписання Договору.

Фізичні особи мають право звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо плати за землю

У разі виникнення питань щодо нарахованих сум по платі за землю з фізичних осіб,  платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення – рішення (далі – ППР). Попереднє ППР вважається скасованим (відкликаним).

Для проведення звірки платникам необхідно мати при собі оригінали документів, що підтверджують право на землю, на користування пільгами тощо.

Право на застосування податкової соціальної пільги для фізичної особи, яка працює неповний робочий день

Платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. Норми встановлені п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України. У 2019 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 2 690,00 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1 921,00 грн х 1,4 ). Отже, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.

Для сплати податку на нерухоме майно громадяни можуть звернутися до податкового органу за місцем проживання (реєстрації)

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі за їх частки.
Оподатковується загальна площа об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частин.
Обчислення суми податку на нерухоме майно з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Фізичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
– об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
– розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
– права на користування пільгою із сплати податку;
– розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення.
Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Отже, громадяни – власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних можуть звернутися до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації).
Зазначена норма передбачена п.п. 266.7.3 ст. 266 ПКУ.

 

Оподаткування доходу нерезидента у разі продажу (обміну) об’єкта нерухомості, який перебуває у його власності

Дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Норми визначені п. 172.1 ст. 172 ПКУ. Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме – 5 відсотків (п. 172.2 ст. 172 ПКУ). Пунктом 172.9 ст. 172 ПКУ передбачено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується згідно із ст. 172 ПКУ у порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме – 18 відсотків. Відповідно до п. 172.5 ст. 172 ПКУ сума ПДФО платником визначається та самостійно сплачується через банківські установи: а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни; б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. При цьому, фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи. Тобто, дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, які перебувають у його власності менше трьох років, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується за ставкою 18 відсотків, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ. Якщо дохід, отриманий нерезидентом від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, такий дохід оподатковується також за ставкою 18 відсотків. Якщо об’єкт нерухомості, зазначений у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, перебуває у його власності більше трьох років, то дохід від продажу такої нерухомості не оподатковується.