Інформація Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області від 22.10.2019

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

 

Платники Харківщини спрямували до соціальних фондів близько 11 мільярдів ЄСВ

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що за січень – вересень 2019 року  платники області сплатили 10 912,3 млн.грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Вказана сума перевищила минулорічні надходження  на 1 909,2 млн. грн. або на 21,2 %.

У вересні п.р. надходження склали 1 228,5 млн. грн. ЄСВ. Досягнуто ріст збору до вересня минулого року на 201,9 млн. грн. або на 19,6 %.

У податковому відомстві Харківщини наголошують, що своєчасна виплата пенсій, соціальних виплат, здійснення державою зобов’язань перед громадянами – напряму залежить від наповнюваності соціальних фондів за рахунок єдиного соціального внеску. У випадку його несплати, у держави бракує коштів для належних виплат, а громадяни позбавлені соціального захисту.

 

Верховна Рада підтримала законопроекти про запровадження єдиного рахунку для сплати податків

У Лозівському управлінні ГУ ДПС у Харківській області повідомляють про рішення Верховної Ради України щодо підтримання у першому читанні законопроектів про запровадження єдиного рахунку для сплати податків з 1 січня 2020 року (законопроекту № 1049 «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та законопроекту № 1051 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

У чому суть?

Єдиний рахунок – це рахунок, який платник податків за власним бажанням зможе відкрити у Державній казначейській службі та використовувати його для сплати податків і зборів, адміністрування яких контролює ДПС.

Через єдиний рахунок можна буде сплатити податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), єдиний соціальний внесок (ЄСВ), єдиний податок (ЄП), рентну плату.  Проте єдиний рахунок не можна буде використати для сплати податку на додану вартість (ПДВ) та акцизного податку з пального та спирту, оскільки для їхньої сплати є дві інші, спеціальні системи електронного адміністрування.

Крім того, платник податків матиме право вільно розпоряджатися коштами на єдиному рахунку, перераховуючи їх, наприклад, і на рахунки для сплати ПДВ.

Для відкриття єдиного рахунку платники податків зможуть подати заяву до ДПС, через свій електронний кабінет. У свою чергу, ДПС надсилатиме Казначейству усі дані про платника, які будуть необхідні Казначейству для перерахування його податкових платежів. Платник податків у будь-який час зможе поповнити єдиний рахунок своїми коштами, які він планує витратити на сплату податків та зборів. Поповнити рахунок можна буде як зі свого банківського рахунку, так і через касу банку або інші платіжні пристрої.

Доступ до єдиного рахунку платник матиме через свій електронний кабінет.

Які переваги надасть єдиний рахунок?

Основна мета законопроектів – спростити процедуру сплати податків.

Завдяки єдиному рахунку платники податків витрачатимуть менше свого часу на формування платіжних доручень. На платника більше не впливатиме зміна реквізитів бюджетних рахунків, оскільки вони оновлюватимуться у його кабінеті автоматично. Наслідком стане зменшення кількості помилково та надміру сплачених податків.

 

З 1 січня 2020 року змінюється форма податкової декларації про майновий стан і доходи

ДПС України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням повідомила, що з 01 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою. Відповідні зміни до форми податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року  № 859».
Нова форма податкової декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме:

– доповнено рядок 8 декларації «категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку;

– розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3;

– в декларації у розділі ІІ «доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи «нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру» та «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця».

Нагадуємо, що з 01.01.2019 сплата податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з доходів від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до ПКУ та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), у зв’язку із чим в новій формі декларації передбачені деякі зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з ПДФО.
У той же час акцентуємо увагу, що податкові зобов’язання по військовому збору з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог ПКУ визначаються в податковій декларації. При цьому сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.

 

Електронний ключ нададуть на безоплатній основі

Відповідно до положень Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) кваліфіковані сертифікати відкритих ключів надаються виключно в електронному вигляді шляхом їх розміщення на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (http://acskidd.gov.ua).

Пунктом 2.2 Регламенту КН ЕДП ІДД ДПС встановлено, що КН ЕДП ІДД ДПС здійснює свою діяльність у сфері надання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам, з можливістю безоплатної видачі кваліфікованих сертифікатів електронного підпису чи печатки.

Водночас згідно з п. 5.1 розд. 5 Договору про надання ЕДП, форма якого затверджена наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДПС від 26.09.2019 №30, ЕДП надаються на безоплатній основі.

Отже, КН ЕДП ІДД ДПС здійснює формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів на безоплатній основі.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

 

На що слід звернути увагу платникам акцизного податку

Державна податкова служба України у зв’язку із великою кількістю помилок при складанні Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизний склад, розташовані на ньому резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (форма J(F)0210301), Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (форма J(F)0210401), Довідки про витратоміри-лічильники обсягу виробленого спирту етилового та/або обсягу виробленої продукції (форма J(F)0210601) та Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків спирту на акцизному складі виробника спирту та/або виробника окремих видів продукції (форма J(F)0210701) повідомила наступне.

Графа «№ рядка» таблиць в усіх довідках містить порядковий номер рядка у таблицях документа, що складається.

Якщо це основна довідка (складається вперше), то значення графи «№ рядка основної довідки, який коригується/додається», що зазначається у другій колонці таблиць довідки, співпадає із значенням графи «№ рядка» у першій колонці таблиць довідки.

Якщо це коригуюча довідка, то значення графи «№ рядка основної довідки, який коригується/додається», що зазначається у другій колонці таблиць довідки, може не співпадати із значенням графи «№ рядка» у першій колонці таблиць довідки.

 

Щоб оновити інформацію про зміну облікових даних ФОП або ФО, які провадять незалежну професійну діяльність

Відповідно до п. 66.1 ст. 66 ПКУ підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:

– інформація органів державної реєстрації;

– документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).

Відповідно до п. 1.5 розд. І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588), інформація про платників податків, отримана для їх обліку згідно з Порядком №1588, вноситься до Реєстру самозайнятих осіб, який є складовою частиною Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО).

Пунктом 9.2 розд. ІХ Порядку № 1588 визначено, що при виникненні змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком №1588, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами №5-ОПП подається з позначкою «Зміни».

Отже, щодо фізичних осіб – підприємців інформація про зміну облікових даних оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Щодо фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, інформація про зміну облікових даних оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою №5-ОПП.

Крім того, відомості Реєстру самозайнятих осіб можуть бути оновлені (доповнені, актуалізовані) контролюючими органами на підставі електронних даних інформаційного фонду ДРФО, Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ЄДР, інших державних реєстрів, ведення яких здійснюється органами державної влади.

Після оновлення відомостей Реєстру самозайнятих осіб на підставі відомостей ЄДР про внесення змін до відомостей щодо фізичних осіб – підприємців контролюючий орган передає до ЄДР відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів Центрального контролюючого органу із зазначенням: дати внесення даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку.

 

Термін для реєстрації книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат)

Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 затверджені Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість (далі – Порядки).

Книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат) ведеться за вибором платника податку, зокрема, в паперовому вигляді (п. 2 Порядків).

Відповідно до п. 3 Порядків у разі обрання платником податку ведення книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) в паперовому вигляді:

1) платник податку зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат), на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, податкова адреса;

2) книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат) прошнурована, пронумерована безоплатно реєструється в контролюючому органі, зокрема, засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою.

З урахуванням типової інформаційної картки адміністративної послуги «Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку», затвердженої наказом Державної фіскальної служби України від 19.04.2019 №320 «Про затвердження типових інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг», строк надання адміністративної послуги становить 1 робочий день.

Книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат) подається до головного управління ДПС за основним місцем обліку через державні податкові інспекції, утворені у складі Головного управління ДПС у м. Києві та у складі управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів головних управлінь ДПС в областях.

Інформаційну картку адміністративної послуги розміщено у підрозділі «Адміністративні послуги» розділу «Діяльність» вебсайту суб’єкта надання адміністративної послуги.

 

Реєстр неприбуткових установ та організацій: яким чином можна отримати витяг

Відповідно до п. 12 прим. 1 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 (далі – Порядок) неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Запит про отримання витягу з Реєстру подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації за формою згідно з додатком 3 до Порядку. Усі розділи запиту підлягають заповненню.

У запиті зазначається код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі.

Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.

Неприбуткові організації, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

За запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру, який містить відомості про неприбуткову організацію визначені п. 11 Порядку, або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі. Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації.

Витяг з Реєстру або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі надсилається поштою за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків або особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків.

На сьогодні здійснюються заходи щодо можливості отримання витягу або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», вхід до якої здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua (меню «Листування з ДПС»).

 

Попередня оплата за товари отримана на спрощеній системі оподаткування, відвантаження товарів – на загальній: визначаємо фінансовий результат до оподаткування

Відповідно до п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Для платників податку на прибуток відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Облік доходів підприємства здійснюється відповідно вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», а формування витрат – відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним із основних принципів ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності є принцип нарахування, який полягає в тому, що доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Отже, доходи та витрати платника податку на прибуток за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги після переходу на загальну систему оподаткування, щодо яких отримано попередню оплату на спрощеній системі оподаткування, враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

 

Повернення товару враховують до обсягу при реєстрації платником ПДВ

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої-третьої групи.

Згідно з п. 182.1 ст. 182 ПКУ якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з ПКУ, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати визначення термінів «постачання товарів» (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) та «постачання послуг» (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) і приймати до уваги обсяги такого постачання протягом останніх 12 календарних місяців.

Отже, якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, продавцю було повернуто раніше поставлені ним товари/послуги, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги, то обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації.

 

Можна перевірити інформацію про діючі/скасовані кваліфіковані сертифікати відкритих ключів

Ознайомитись з інформацією про діючі/скасовані кваліфіковані сертифікати відкритих ключів, отриманих в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС: за посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».

Для цього в полі:

– «код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);

– «Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);

– «УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).

При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.

Водночас для пошуку скасованих сертифікатів у полі «Інформація тільки про скасовані сертифікати» ставиться відмітка.

Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості, зокрема, про статус кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (діючий/ скасований);

За допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».

Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо його статусу (діючий/скасований).

 

Ліквідовано відокремлений підрозділ: хто подає та підписує заяву за ф. № 8-ОПП

Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України відокремлені підрозділи не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники відокремлених підрозділів призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи (у тому числі відомості про керівника відокремленого підрозділу) включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).

Згідно з пунктом 97.4 статті 97 ПКУ особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу щодо філій, відділень, інших відокремлених підрозділів платника податків, що ліквідуються, є такий платник податків.

При прийнятті уповноваженим органом управління юридичної особи рішення про закриття відокремленого підрозділу призначається особа, на яку покладаються повноваження щодо закриття відокремленого підрозділу та до якої з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами відокремленого підрозділу. Виконання таких функцій може бути покладено на керівника відокремленого підрозділу.

Якщо ж органом управління юридичної особи не визначено особу, що відповідає за закриття відокремленого підрозділу, то такою особою є керівник юридичної особи.

Враховуючи викладене, при прийнятті рішення про закриття відокремленого підрозділу, заява за формою №8-ОПП підписується керівником відокремленого підрозділу, особою, відомості про яку включені до ЄДР, або керівником юридичної особи та скріплюється відповідною печаткою (за наявності).

 

Кого із «єдинників» зарахують до платників ПДВ

Для цілей оподаткування ПДВ відповідно до п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником податку, зокрема, є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої-третьої групи (п. 181.1 ст. 181 ПКУ).

Застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано главою 1 розд. XIV ПКУ.

Статтею 297 ПКУ, зокрема, передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п. п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.

Згідно із п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

– 3 відсотки доходу – при сплаті ПДВ згідно з ПКУ;

– 5 відсотків доходу – при включенні ПДВ до складу єдиного податку.

Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:

а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ, при переході ним на спрощену систему оподаткування;

б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, при добровільній зміні ставки єдиного податку;

в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).

Враховуючи зазначене, платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку четвертої групи.

 

За три квартали платники податку на прибутку звітують з оновленою фінансовою звітністю

ДПС України з метою належної організації кампанії декларування податку на прибуток підприємства за три квартали 2019 року повідомила, що з 23 липня 2019 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2019 №266 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» (далі – наказ №226).

Наказом №226 внесені зміни, зокрема, до форми фінансової звітності №1-м «Баланс», який доповнено новими показниками:

Нематеріальні активи – 1000;

Первісна вартість – 1001;

Накопичена амортизація – 1002.

Так, п. 46.2 ПКУ визначено, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбачену для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ. При цьому фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та є її невід’ємною частиною.

Враховуючи викладене, звертаємо увагу платників податку щодо недопущення подання ними неактуальних форм фінансової звітності, які є невід’ємною частиною декларацій.

Більш детально про це йдеться у листі ДПС України від 11.10.2019 №2824/7/99-00-04-03-01-17 за посиланням https://tr.tax.gov.ua/data/material/000/303/391007/2824.pdf.

 

Довідка за формою №34-ОПП: кому нададуть контролери та термін її дії

Відповідно до пункту 64.1 статі 64 та пункту 65.1 статті 65 ПКУ взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755).

Дані про взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків і зборів у контролюючих органах передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) у день взяття на облік юридичної особи та відокремленого підрозділу юридичної особи в порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів та фізичних осіб – підприємців, як платників податків і зборів у контролюючих органах підтверджується випискою з ЄДР, яка надсилається (видається) таким платникам у порядку, встановленому Законом №755.

Також дані про взяття на облік платників податків щоденно оприлюднюється на власному офіційному порталі ДПС.

Взяття на облік за основним місцем обліку платників податків – юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, а також фізичних осіб , які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, здійснюється на підставі поданої до контролюючого органу відповідної заяви. Після взяття на облік таким платникам податків надсилається (видається) довідка про взяття на облік.

Форма довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до ЄДР, за формою №34-ОПП затверджена Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок).

Така довідка надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі платника податків у контролюючому органі.

Довідка видається безоплатно та є дійсною лише на території України (п. 3.11 розд. ІІІ Порядку).

Отже, взяття на податковий облік юридичної особи (її відокремлених підрозділів), фізичної особи – підприємця підтверджується випискою з ЄДР.

Довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню в ЄДР, за формою №34-ОПП надається таким платникам податків:

– фізичним особам, які здійснюють незалежну професійну діяльність: адвокатам, нотаріусам, приватним виконавцям, судовим експертам, арбітражним керуючим;

– відокремленим підрозділам іноземних компаній, організацій, у тому числі постійним представництвам нерезидента;

– військовим частинам;

– уповноваженим особам договорів про спільну діяльність та управителям майна.

Відповідно до п. 4 Пам’ятки для заповнення довідки за формою №34-ОПП рядки щодо строку дії довідки заповнюються з урахуванням такого:

1) для фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, зазначається строк, якщо такий строк вказаний у свідоцтві про реєстрацію чи іншому документі (дозволі, сертифікаті тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності;

2) для договору про спільну діяльність зазначається строк дії договору про спільну діяльність, якщо такий строк указаний у договорі;

3) для договору управління майном зазначається строк дії договору управління майном, указаний у договорі, або п’ять років, якщо сторони не визначили строку дії договору управління майном;

4) якщо платник податків створений на визначений строк чи перебуває на обліку в контролюючому органі до визначеного терміну, зазначається відповідна дата.

 

Витрати на розробку сайту: місце у податковому обліку платника податку на прибуток

Згідно з п. 1.3 Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного вебпорталу органів виконавчої влади, затвердженого наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 №327/225, вебсайт – це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.

З урахуванням положень частини 1 ст. 433 Цивільного кодексу України та ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» вебсайт відноситься до об’єктів права інтелектуальної власності (авторського права).

Розміщення сайту в мережі Інтернет передбачає реєстрацію доменного імені та власне розміщення сайту (хостинг).

Статтею 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що доменне ім’я – це ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті.

Згідно з Порядком підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 року №522, абоненти підключаються лише через операторів (суб’єктів господарювання, які надають послуги з доступу до глобальних мереж передачі даних).

Відповідно до п. 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» від 01.01.2014 та п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242, нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має фізичної субстанції, матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Підпунктом 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначено 6 груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація, зокрема, у податковому обліку до групи 6 включаються інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

З урахуванням викладеного, витрати платника податку, пов’язані з розробкою сайту та його розміщенням в мережі Інтернет (реєстрація доменного імені та хостинг), відносяться до 6 групи – інші нематеріальні активи. При цьому розрахунок амортизації здійснюється відповідно до норм п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

 

Виплата дивідендів працівникам. Чи нараховувати єдиний соціальний внесок?

Базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 N 2464).

Види виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, визначені «Інструкцією зі статистики заробітної плати» від 13.01.2004 № 5.

Так, дивіденди не належать до фонду оплати праці (п. 3.35 розд. 3 Інструкції № 5).

Види виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170.

Доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями) не є базою для нарахування єдиного внеску (п.14 Переліку №1170).

Отже, дивіденди не є базою для нарахування єдиного внеску, як для працівників підприємства так і для тих учасників товариства, які не є працівниками підприємства.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Чи може іноземець бути підприємцем на спрощеній системі оподаткування?

Іноземці та особи без громадянства, які зареєстровані підприємцями згідно із законодавством України, є резидентами.

Підпунктом 14.1.213 ПКУ визначено, що резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні. Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Разом з тим, відповідно до ПКУ фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділом XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку у визначеному порядку.

Враховуючи вищезазначене, фізичні особи – іноземці або особи без громадянства, які зареєстровані суб’єктами господарської діяльності, можуть обрати спрощену систему оподаткування, якщо вони відповідають сукупності критеріїв, що передбачені гл. 1 р. XIV ПКУ.

 

Видача готівки здавальникам сільськогосподарської продукції

Згідно із п. п. 11 п. 3 розд. I Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148), касові документи – це документи (касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3 до Положення №148) або видатковими відомостями (додаток 1 до Положення №148). Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником.

До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

Підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, здійснюють видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, у яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що підписуються здавальником (п. 26 розд. ІІІ Положення №148).

 

Хто є відповідальним за сплату ПДФО, якщо при отриманні свідоцтва про право на спадщину нерезидент – спадкоємець попередньо не сплатив (не в повному обсязі сплатив) ПДФО?

Спадкоємець – нерезидент зобов’язаний сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, в іншому випадку такий спадкоємець не отримує від нотаріуса (уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування) свідоцтво про право на спадщину.
При цьому відповідальною особою за сплату податку на доходи фізичних осіб є саме цей спадкоємець – нерезидент.

 

Власники с/г техніки повинні повідомити про свої доходи

Власники транспортних засобів – фізичні особи, які зареєстрували сільськогосподарську та інші машини та механізми, в тому числі з метою надання послуг та одержання доходів, повинні декларувати доходи від надання цих послуг.

Дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п. 167.2-167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи викладене вище, фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.