І. ІнформаціящододіяльностіЛозівськоїОДПІтаорганівДФСУкраїни
Про режим роботи ЦОП у святкові та вихідні дні
Повідомляємо про режим роботи ЦОП у святкові та вихідні дні:
14 жовтня 2016 року — вихідний день;
15 жовтня 2016 року — робочий день у режимі чергування (за необхідності із залученням спеціалістів відповідних структурних підрозділів) до 13 год. 00 хв.
Про основні бюджетостворюючі податки для місцевих бюджетів
Серед податків найбільших за обсягами – податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, плата за землю, та акцизний податок з реалізації у роздрібній мережі підакцизних товарів.
Основою місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб. Платниками податків, що обслуговуються Лозівською ОДПІ, за січень-вересень його надійшло 170,5 млн. грн. Цей податок стабільно забезпечує місцеві громади надходженнями.
Другий податок – це плата за володіння або користування найбільшим багатством України – землею. За вказаний період до місцевих бюджетів нашого регіону внесено 62,8 млн.грн. земельного податку та орендної плати.
Наступним за розміром серед лідерів податкових надходжень до місцевих скарбниць є єдиний податок. З початку року його розмір склав понад 34,1 млн. грн.
Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів вийшов на четверту позицію. Надходження з початку року становлять 17,2 млн.грн.
Загалом до бюджетів місцевих громад за 9 місяців надійшло 296,1 млн. грн. податків й зборів, що на 53,7 % або на 103,5 млн. грн. більше минулорічного показника.
Вдосконалюється оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства
У Верховній Раді зареєстровано законопроект 5225, що передбачає удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства. Законопроектом пропонується запровадити мінімальне податкове соціальне зобов’язання (МПСЗ), об’єктом оподаткування яким стануть сільськогосподарські угіддя. Його ставка становитиме 1% нормативної грошової оцінки земель (НГО) гектара сільськогосподарських угідь. Платниками МПЗС будуть фізичні та юридичні особи – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), а у випадку якщо земельна ділянка або земельна частка (пай) надається в оренду – землекористувачі (орендарі).
Платник-фізична особа сплачуватиме до бюджету позитивну різницю між розміром податкових зобов’язань з МПСЗ і загальною сумою сплаченого за звітний (податковий) рік ПДФО на доходи, отримані від реалізації сільськогосподарської продукції. При обчисленні податкового зобов’язання з МПСЗ фізичної особи з обрахунку виключається мінімальна земельна площа розміром в 1 га.
Юридична особа сплачуватиме до бюджету позитивну різницю між розміром податкових зобов’язань з МПСЗ та загальною сумою ПДФО, утриманого та сплаченого юридичною особою, як податковим агентом, з доходів фізичних осіб від надання земельної ділянки або частки (паю) в оренду та заробітної плати своїх працівників, а також єдиного соціального внеску (ЄСВ), нарахованого та сплаченого на фонд заробітної плати юридичної особи.
Крім того, проектом пропонується встановлення мінімальних ставок земельного податку на рівні 0,6% НГО. При цьому заплановано дозволити юридичним особам, що є платниками податку на прибуток на загальних підставах, зменшувати свої зобов’язання зі сплати податку на прибуток підприємств на суму сплаченого земельного податку, а фізичним особам – зменшувати свої зобов’язання зі сплати ПДФО з доходів від продажу сільськогосподарської продукції на суму сплаченого земельного податку.
Пропонується запровадження окремої ставки єдиного податку для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, незалежно від суб’єкта, який використовує такі угіддя та структури його доходу.
Також запропонованими змінами до ПКУ передбачено збереження спеціального режиму оподаткування для тваринництва, овочівництва, виноградарства, садівництва, а також виробництва цукрового буряку на постійній основі.
Про податкові канікули для деяких платників єдиного податку та податку на прибуток
У Верховній Раді зареєстровано проект Закону № 5236 направлений на стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва шляхом встановлення податкових канікул (застосування нульової ставки податку) на період до 31 грудня 2021 року”. Законопроектом пропонує внести зміни до розділу ХХ Податкового кодексу, якими передбачається:
– до 31 грудня 2021 року застосовується ставка 0% для платників податку на прибуток, у яких річний дохідне перевищує 3 млн. грн. та за кожний місяць року розмір зарплати працівників не менше, ніж дві мінімальні зарплати, що встановлена законом, та відповідають одному із таких критеріїв:
а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
б) діючі, у яких протягом 3 послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше 3 років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;
в) які були зареєстровані платниками єдиного податку до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів робіт, послуг) становив до 3 мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.
При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п136.1 ПКУ.
– до 31 грудня 2021 року застосовується ставка єдиного податку 0% для єдинників з обсягом доходу за календарний рік не перевищує 3 млн. грн., при середньообліковій чисельності найманих працівників до 20 осіб та розмір щомісячної заробітної плати цих працівників не менше, ніж дві мінімальні зарплати, та які відповідають одному із таких критеріїв:
а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 млн. грн., та середньооблікова кількість працівників за цей період не перевищувала 50 осіб;
При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою ст. 293 ПКУ.
Мораторій на скасування або зміни спрощеної системи оподаткування
Законопроектом № 5234 передбачається встановлення мораторію на скасування або зміни спрощеної системи оподаткування, які запроваджують додаткові вимоги та/або погіршують стан суб’єктів господарювання мікро-, малого, середнього підприємництва на період до 31 грудня 2021 року.
Існуюча на сьогодні в Україні спрощена система оподаткування суттєво зменшує податкове навантаження на суб’єктів малого підприємництва, а її застосування має позитивний ефект на розвиток малого бізнесу в Україні, створення нових робочих місць. Даний законопроект спрямований на недопущення зміни правового регулювання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва.
Установи й організації, що не подали до ДФС копії статутів, не виключатимуть із Реєстру неприбутківців до 2017 року
Верховна Рада України внесла зміни до ПКУ, уточнивши окремі положення, що регулюють питання оподаткування неприбуткових організацій. Зокрема:
- вимога до неприбуткових підприємств, установ й організацій, згідно з якою їх установчі документи мають містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (окрім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління й інших пов’язаних із ними осіб, не поширюється на релігійні організації, зареєстровані відповідно до закону;
- передбачено, що доходи (прибутки) релігійних організацій використовуються не лише для провадження діяльності за напрямами, визначеними установчими документами таких організацій, але й для передбаченої законом для релігійних організацій неприбуткової діяльності (здійснення гуманітарної допомоги, благодійної діяльності, меценатства тощо);
- установлено, що неприбуткові підприємства, установи й організації тимчасово, до 1 січня 2017 року, не можуть бути виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій лише з тієї підстави, що в контролюючого органу відсутні копії їх установчих документів.
ІІ. Інформація для бухгалтерів
Чи дає право на податковий кредит накладна з помилковою датою
Платник ПДВ — покупець товарів/послуг не має включати до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податковій накладній з помилковою датою.
Адже така накладна не дає можливості ідентифікувати період здійснення операції з постачання товарів/послуг.
Докладніше у листі ДФС від 13.09.2016р. № 19854/6/99-99-15-03-02-15.
В якій декларації з ПДВ спецрежимник відображає виготовлену олію
При певних умовах операції поставки олії сільгосппідприємство може включити в спецдекларації (0121). Для цього:
• сировина — соняшник — має бути вирощений на власних або орендованих землях безпосередньо спецрежимником (а не придбаний у інших осіб);
• в реєстрі спецрежимників у переліку видів діяльності такого підприємства повинен бути вид діяльності за КВЕД 10.41 «Виробництво олії та тваринних жирів».
Якщо аграрій продає масло, вироблене в рамках договору за операціями з давальницькою сировиною, то право власності на давальницьку сировину — соняшник — не повинно переходити до переробника.
Лист ДФСУ від 13.09.16 г. № 19851/6/99-99-15-03-02-15
Сільгоспвиробник має доплатити ПДВ за 2015 рік
Така необхідність зумовлена тим, що фактичну собівартість власно виробленої продукції підприємство визначає один раз на рік. Продукція власного виробництва протягом року відноситься на витрати за плановою собівартістю з коригуванням її в кінці року до рівня фактичних витрат.
Якщо у 2015 році платник визначав планову собівартість продукції, то у разі її перевищення над договірною вартістю, платник мав додатково скласти податкову накладну з типом причини «17» на суму такого перевищення планової собівартості над договірною вартістю та зареєструвати її в ЄРПН.
Після встановлення фактичної собівартості продукції, податкові зобов’язання, визначені при її постачанні у 2015 році, підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування до податкових накладних з типом причини «17». У графі «Причина коригування» такого розрахунку зазначають «Розрахунок фактичної собівартості сільгосппродукції за 2015 рік».
У разі якщо платник податку не обраховував у 2015 році планову собівартість продукції або договірна вартість поставленої у 2015 році продукції перевищує планову собівартість, але є меншою за фактичну, то на дату розрахунку фактичної собівартості потрібно скласти податкову накладну з типом причини «17» на суму перевищення фактичної собівартості над договірною вартістю, зареєструвати її в ЄРПН та збільшити податкові зобов’язання на зазначену суму.
Податкові накладні з типом причини «17» включають до складу податкових зобов’язань та відображають у податковій декларації з ПДВ з позначкою «0110».
Лист ДФСУ від 12.09.2016 р. № 19611/6/99-99-15-03-02-15
Як діяти профспілці для підтвердження статусу неприбуткової організації
У разі якщо неприбуткова організація діє на підставі установчих документів організації вищого рівня відповідно до закону, така неприбуткова організація може повідомити контролюючий орган щодо її належності до структури відповідної організації вищого рівня та подати копії документів, які підтверджують таку належність (підпорядкованість).
Первинна організація профспілки вважається створеною, зокрема, якщо прийнято рішення про входження до складу вищої за статусом організації профспілки та вона легалізована (офіційне визнання) у складі профспілки в установленому порядку.
Лист ДФСУ від 13.09.2016р. №19918/6/99-99-02-02-15.
Як обкладається ПДВ роздача робітникам подарунків до свят і корпоративних змагань
Операції платника податку з безоплатного передання товарів/послуг є об’єктом обкладення ПДВ, незалежно від того чи під час придбання таких товарів/послуг суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, чи ні, а тому податкові зобов’язання з ПДВ під час здійснення таких операцій, відповідно до п. 198.5 ПКУ, не нараховуються.
Водночас база обкладення ПДВ за операціями з безоплатного передання товарів/послуг визначається згідно з п. 188.1 ПКУ (не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, а для самостійно виготовлених товарів/послуг — нижче за звичайні ціни), а нарахування податкових зобов’язань із ПДВ за такими операціями здійснюється в загальновстановленому порядку.
Лист ДФСУ від 05.09.2016 р. № 19171/6/99-99-15-03-02-15
Сплачені авансові внески при виплаті дивідендів єдинником 4 групи не зараховуються для зменшення податку на прибуток після переходу на загальну систему
ПКУ не передбачено зарахування суми сплачених авансових внесків із податку на прибуток при виплаті дивідендів платником єдиного податку групи 4 у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у звітних (податкових) періодах після переходу на загальну систему оподаткування.
Авансовий внесок обчислюється за ставкою, установленою п. 136.1 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску. Зазначений авансовий внесок уноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума сплачених авансових внесків із податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню в зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого в податковій декларації за звітний (податковий) рік.
Сума сплачених авансових внесків із податку на прибуток під час виплати дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).
ДФС у листі від 14.09.2016 р. № 20103/6/99-99-15-02-02-15
Оренда техніки з екіпажем: що зі сплатою акцизного податку
У разі заправки суб’єктом господарювання орендованої техніки власним пальним, а саме при здійсненні фізичного відпуску з АЗС та/або АГЗС пального, розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі за яке не здійснюються, такі операції не є операціями з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пального), а підприємство не є платником акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.
Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Щодо витрат, пов’язаних з використанням транспортного засобу, ст. 801 Цивільного кодексу передбачено, що наймач зобов’язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов’язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому ст. 839 цього Кодексу передбачено, що підрядник зобов’язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Платником акцизного податку з реалізації пального є особа, яка здійснює операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі господарських і цивільно-правових договорів (пп. 212.1.15 ст. 212 та абзац другий пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).
Отже, оскільки у разі заправлення орендованого транспортного засобу таке заправлення відбувається за рахунок витрат, пов’язаних з використанням орендарем транспортного засобу, він не є платником акцизного податку з реалізації пального за умови відсутності інших операцій.
У Реєстрі неприбутківців можна поновитися, якщо усунути недоліки
Якщо неприбуткові організації, унесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, не відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ, то з метою включення до нового Реєстру такі організації зобов’язані до 1 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм ПКУ та в цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
У разі отримання рішення про відмову у включенні до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки й повторно подати документи до контролюючого органу не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень.
ДФСУ в листі від 13.09.2016 р. № 19919/6/99-99-15-02-02-15
Які строки давності для застосування штрафу за порушення порядку взяття на облік
Строки давності з метою застосування штрафних санкцій до платників податків за порушення порядку взяття на облік або внесення змін до облікових даних у контролюючих органах відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ.
Контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, прописаних ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня — у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання.
Якщо протягом указаного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному чи судовому порядку (п. 102.1 ПКУ).
Як визначити день виникнення чи припинення трудових відносин
Відповідно до ч. 5 ст. 2411 КЗпП, коли строки визначаються днями, то їх обчислюють із дня, наступного після того дня, із якого розпочинається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Днем виникнення трудових прав й обов’язків вважається день, визначений у наказі (розпорядженні) власника чи вповноваженого ним органу при прийнятті працівника на роботу.
Лист Мінсоцполітики від 02.09.2016 р. № 323/06/186-16
Якщо готівкові розрахунки між юрособами здійснено через касу банку
У разі якщо одне підприємство — юридична особа розрахувалося за товари (послуги) з іншим підприємством — юридичною особою готівкою в розмірі 12 000 грн шляхом унесення цих коштів до каси банку, це не суперечить вимогам нормативно-правових актів НБУ щодо граничних сум розрахунків готівкою.
За які періоди можна уточнювати Звіт із ЄСВ
У разі виявлення страхувальником у Звіті з ЄСВ після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (окрім сум), що стосується страхувальника чи застрахованої особи, подаються скасовуючі документи.
Тобто страхувальник повинен сформувати й подати Звіт із ЄСВ за попередній період, який містить: перелік таблиць Звіту з ЄСВ, відповідну таблицю зі статусом «скасовуюча» із відомостями, котрі були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб і відповідну таблицю зі статусом «початкова» — із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб. При цьому таблиця 6 Звіту з ЄСВ повинна містити дані по кожній застрахованій особі окремо.
Під час проведення документальних планових і позапланових перевірок платник не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період із відповідного податку та збору, який перевіряється контролюючим органом (п. 50.2 ПКУ).
Тож роботодавець до початку його перевірки контролюючим органом має право подати до відповідного територіального органу ДФС необхідні скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застрахованих осіб й одночасно — початкові документи із зазначеними правильними відомостями разом із пояснювальною запискою щодо їх зміни.
Обмежень стосовно періодів, за які роботодавець має право подати уточнюючий звіт щодо сум нарахованого ЄСВ із метою виправлення недостовірних відомостей, чинним законодавством не передбачено.
Податок на нерухоме майно на будівлю, споруджену на орендованій землі
Платниками податку виступають фізичні та юридичні особи, в т.ч. нерезиденти, які мають у власності об’єкти житлової або нежитлової нерухомості. Розрахунок податку здійснюється на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Тобто за нежитлове приміщення, яке орендується, обов’язок щодо сплати податку покладено на власника цього об’єкту нерухомості. Щодо об’єктів, які спорудив орендар і власником яких є згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сплачувати податок на нерухоме майно зобов`язаний орендар.
Щодо термінів зберігання первинних документів
Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 ст. 44 Кодексу, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. У випадках, визначених п. 102.2 ст. 102 Кодексу, грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 Кодексу. Лист ДФСУ від 19.09.2016 р. № 20303/6/99-99-15-02-02-15
Орендований автомобіль для філії відображаємо у формі №20-ОПП
Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку. Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Таким чином, при придбанні (оренді) юридичною особою транспортного засобу для господарських потреб відокремленого підрозділу (філії) повідомлення за ф. №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після придбання (оформлення договору оренди) за основним місцем обліку такої юридичної особи.
У графі «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. №20-ОПП зазначається адреса відокремленого підрозділу (філії) за місцезнаходженням транспортного засобу.
Хочете скасувати реєстрацію РРО – починайте з ЦСО
Відповідно до Порядку реєстрації та застосування РРО, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.16р. №547 заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації реєстратора розрахункових операції. Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення.
Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації. При викраденні РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції.
У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою №6-РРО (додаток 6 до Порядку) поштою або безпосередньо в контролюючому органі.
Посадова особа контролюючого органу протягом 5 календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.
Як сільгоспвиробнику відобразити у звітності з ПДВ повернення
авансу за сільгосппродукцію
У разі повернення у січні 2016 року постачальником – суб’єктом спеціального режиму оподаткування суми попередньої оплати за сільськогосподарську продукцію, отриманої у грудні 2015 року, податкові зобов’язання з ПДВ постачальника підлягають коригуванню (зменшенню) у податковій звітності з ПДВ, яка подається за результатами звітного періоду, в якому було здійснено повернення таких коштів та відповідно складено розрахунок коригування (у даному випадку – у податковій звітності з ПДВ за січень 2016 року) за умови своєчасної реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування. Таке коригування відображається сільськогосподарським підприємством – суб’єктом спеціального режиму оподаткування у рядку 7 декларації 0121 – 0123 та рядку 3 відповідної таблиці додатку 10 до такої декларації.
Якщо розрахунок коригування до податкової накладної зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання з ПДВ у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому такий розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН.
Лист ДФС від 13.09.2016 р. № 19852/6/99-99-15-03-02-15
Змінили назву підприємства чи прізвище – поновіть посилені сертифікати ЕЦП
Клієнт зобов’язаний невідкладно звернутися до АЦСК ІДД ДФС за скасуванням посиленого сертифікату, зокрема у разі:
– зміни відомостей, зазначених у посиленому сертифікаті: переведення на іншу посаду або звільнення з роботи підписувача (для посилених сертифікатів, в яких зазначена посада його власника), зміна прізвища підписувача;
– виявлення помилок у реквізитах посиленого сертифіката тощо.
Відповідно до пп. 3.4.6 п. 3.4 розділу 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, замовник (особа, що приєдналась до зазначеного Договору) зобов’язується негайно інформувати виконавця (Інформаційно-довідковий департамент ДФС) про факти виявлення неточностей або зміни даних, зазначених у посилених сертифікатах та/або реєстраційній картці.
Для отримання послуг електронного цифрового підпису суб’єкт господарювання повинен звернутись до підрозділу реєстрації користувачів та надати комплект документів, перелік яких визначено Регламентом АЦСК ІДД ДФС.
Отже, при зміні відомостей, зазначених у посиленому сертифікаті, в т. ч. найменування юридичної особи, платнику необхідно скасувати посилені сертифікати ЕЦП (з попередніми відомостями, зазначеними у посиленому сертифікаті) та сформувати нові посилені сертифікати з актуальними даними клієнта.
ІІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян
Чи можна отримати довідку, що підтверджує відсутність статусу резидента України
З метою застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування юридичних та фізосіб України, які отримують доходи за межами України та підпадають під дію міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, контролюючий орган за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) видає довідку про підтвердження статусу податкового резидента України, форму якої затверджено наказом ДПАУ «Про підтвердження статусу податкового резидента України» від 12.04.2002 р. № 173.
Чинним законодавством України не передбачено надання фізичній особі довідки-підтвердження того, що вона не є податковим резидентом України.
Лист ДФСУ від 03.10.2016 р. № 10415/Л/99-99-13-01-03-14
Із якого місяця підприємець-єдинник звільняється від сплати ЄСВ, якщо він набув права на пенсію за віком не з початку звітного періоду
Підприємець – платник єдиного податку нараховує та сплачує ЄСВ за кожен повний або неповний відпрацьований місяць. Місяць, у якому підприємець – платник єдиного податку набула право на пенсію за віком, належить до базового звітного періоду, за який сплачується ЄСВ у розмірі, що визначається платником самостійно, але не менше мінімального страхового внеску.
Тобто, зазначена особа звільняється від сплати за себе ЄСВ із місяця, що настає за датою призначення платнику пенсії.
Право на податковий кредит у фізособи – підприємця
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
– придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
– придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів, послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПКУ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.
Отже, до податкового кредиту фізосіб- підприємців, зареєстрованих платниками ПДВ, можна включати суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв’язку з придбанням основних засобів, використання таких засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності, наявності належного документального оформлення, підтвердження відповідних витрат, відображення їх у книзі обліку доходів і витрат (книзі обліку доходів).
Новий вид діяльності. Коли можна розпочати ним займатися підприємцю?
Фізособа – підприємець на спрощеній системі 3 група має право отримувати дохід за новими видами діяльності КВЕД при умові занесення держреєстратором відповідних змін у держреєстр.
У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку 3 групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни. До заяви включаються відомості (за наявності) про зміну видів господарської діяльності згідно з п.п.298.3.1 ст.298 ПКУ.
Інвентаризація у приватного підприємця
На сьогодні відсутні нормативні вказівки щодо порядку організації, строків, вимог до документального оформлення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей для фізосіб – підприємців.
Однак, Податковий кодекс передбачає можливість проведення інвентаризація ТМЦ у підприємця.
Згідно з підпунктом 20.1.9 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
Фізособа – підприємець під час проведення інвентаризації основних засобів, ТМЦ, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки може використовувати зразки форм первинних документів, які передбачені для використання юридичними особами.
Про оподаткування у разі надання допомоги волонтеру
Відповідно до п.п. «б» п.п.165.1.54 ст.165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів АТО в порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у підпункті «а» цього підпункту (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги.
Правила цього підпункту застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками – фізичними особами у звітному податковому році, що передує року їх внесення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції.
До членів сімей учасників бойових дій та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні належать: дружина, чоловік, які не одружилися вдруге, батьки, дід та баба (якщо батьки померли), неповнолітні діти, повнолітні діти – інваліди. Сума (вартість) благодійної допомоги, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку, визначається згідно з п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу.
Благодійна допомога, у тому числі гуманітарна допомога, яка надається на користь учасників АТО, згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб відображається у звіті 1-ДФ за ознакою доходу«169».
Відповідно, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.
РРО і фізичні особи – підприємці у 2016 році
Правовідносини у цій сфері регулюються ПКУ, Законом від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Закон №265 визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Відповідно до пункту 296.10 статті 296 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізособами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн. гривень.
Додаткове благоотримано в натуральній формі
Вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Відтак у 2016 році не підлягає оподаткуванню подарунок вартістю 689 гривень.
Такий подарунок буде відображатися у розрахунку 1-ДФ з ознакою доходу «160». Якщо вартість подарунку у 2016 році буде більша ніж 689 грн., то сума різниці між вартістю такого подарунку та 689 грн. підлягає оподаткуванню ПДФО, за ставкою 18%.
Якщо останній день строку сплати ЄСВ припадає на вихідний або святковий день
Платники єдиного внеску – роботодавці зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Порядок нарахування і сплати ЄСВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Згідно з п. 11 розд. ІV Інструкції № 449 у разі якщо останній день строків сплати ЄСВ, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄСВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Повторно зареєстрований платник ПДВ не може коригувати податкові накладні, складені до його анулювання платником ПДВ
Якщо особі анульовано реєстрацію платника ПДВ, така особа втрачає право на складання та реєстрацію в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування після дати такого анулювання. Повторно зареєстрована платником ПДВ особа є платником ПДВ із нової дати реєстрації її платником ПДВ, а тому не має права на складання та реєстрацію в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, складених особою в період до анулювання її попередньої реєстрації платником ПДВ.
Повторно зареєстрована платником ПДВ особа не має права на коригування податкових зобов’язань у разі повернення від покупця товарів, що були поставлені в період її попередньої реєстрації платником ПДВ. Лист ДФСУ від 12.09.2016 р. № 19605/6/99-99-15-03-02-15